Суббота, 18.11.2017, 14:17
| RSS
Меню сайта
Разделы новостей
Аналитика [166]
Интервью [554]
Культура [1586]
Спорт [2559]
Общество [763]
Новости [30596]
Обзор СМИ [36361]
Политобозрение [480]
Экономика [4719]
Наука [1795]
Библиотека [414]
Сотрудничество [3]
Видео Новости
Погода, Новости, загрузка...
Главная » 2006 » Апрель » 20 » Музика скорботи, барви надії...
Музика скорботи, барви надії...
15:13

24 квітня — День пам’яті жертв геноциду вірменського народу

 

В основу правових документів про геноцид лягли основні принципи, розроблені Міжнародним військовим трибуналом у Нюрнберзі, що судив головних воєнних злочинців гітлерівської Німеччини. Надалі ООН прийняла низку рішень щодо геноциду, основними з яких є Конвенція про упередження злочину геноциду та покарання за нього (1948) і Конвенція про незастосування терміну давності. Представники вірменської діаспори України так само, як і діаспора всього світу, незважаючи на те, що перебувають далеко від своєї історичної Батьківщини, пам’ятають цей день і ті страшні події, з моменту яких минуло вже 90 років.

 

Українцям, які перенесли не менший геноцид — Голодомор, близькі й зрозумілі біль і страждання вірмен. Тому концерт, який відбудеться 24 квітня в Національній опері України і буде присвячений цій трагічній даті, — найкращий доказ розуміння українськими діячами мистецтв трагедії вірмен. На одній сцені цього дня зустрінуться Симфонічний оркестр Національного академічного театру опери і балету ім. Т.Г. Шевченка, Хор Національної радіокомпанії України, диригенти Віктор Скоромний і Герман Макаренко з «вірменськими українцями» — солісткою Національного театру опери і балету ім. Т.Г. Шевченка Сусанною Чахоян, диригентом Сергієм Мацояном, молодіжним ансамблем пісні й танцю «Айреник» та іншими. Цього вечора прозвучать твори Миколи Лисенка й Арама Хачатуряна, Арно Бабаджаняна і Кос-Анатальського, Петра Чайковського і Комітаса.

 

Напередодні цієї річниці вдалося поговорити з Ашотом Аванесяном — Першим віце-президентом Товариства вірмен України, який розповів детальніше про ці трагічні події, що не мають терміну давності:

 

— Знищення 1,5 мільйона вірмен протягом 1915—1923 рр. у Західній Вірменії та інших частинах Османської імперії, організоване й планомірно здійснене младотурецькими правителями, вважається першим найжорстокішим геноцидом XX століття.

 

Починаючи війну, уряд Османської імперії будував далекосяжні плани створення «Великого Турану». Малося на увазі приєднання до імперії Закавказзя, Північного Кавказу, Криму, Поволжя, Середньої Азії. На шляху до цієї мети їм треба було покінчити передусім iз вірменським народом, що протистояв цим загарбницьким планам.

 

З перших же днів війни в Туреччині розгорнулася антивірменська пропаганда. Турецькому народу втовкмачували, що вірмени не хочуть служити в турецькій армії, що вони готові співпрацювати з ворогом. Розповсюджувалися вигадки про масове дезертирство вірмен iз турецької армії, про повстання вірмен, що загрожували тилу турецьких військ тощо. Розгнуздана шовіністична пропаганда проти вірмен особливо посилилася після перших серйозних поразок турецьких військ на Кавказькому фронті. У лютому 1915 військовий міністр Енвер віддав наказ про знищення вірмен, що служили в турецькій армії. На початку війни в турецьку армію було призвано понад 100 тис. вірмен віком 18— 45 років, тобто найбільш боєздатна частина чоловічого населення. Цей наказ виконали з безпрецедентною жорстокістю.

 

Незабаром було завдано удару й по вірменській інтелігенції. У ніч на 24 квітня 1915 року представники поліцейського управління Константинополя увірвалися до будинків найбільш відомих вірмен столиці й заарештували їх. За декілька подальших днів вісімсот людей — письменники, поети, журналісти, політики, лікарі, адвокати, юристи, вчені, викладачі, священики, педагоги, діячі мистецтва — були відправлені до центральної в’язниці. Жертвами геноциду стали письменники Даніел Варужан, Сіаманто, Рубен Зардарян, Рубен Севак, Арташес Арутюнян, Тлкатінци, Ерухан, Тігран Чекюрян, Смбат Бюрат...

 

Тієї ночі був арештований Комітас (Согомон Согомонян 1869— 1935) — великий вірменський композитор, музичний етнограф, теоретик музики, хормейстер, педагог. Його безцінні твори були спалені. Пізніше він був висланий у місцевість Чангер. Їдучи у заслання, Комітас став очевидцем трагедії свого народу. На його очах були по-звірячому вбиті Григір Зохраб, Даніель Варужан, сотні жінок і дітей. Душа Комітаса не винесла тих жахів, і він збожеволів. За клопотанням кількох авторитетних діячів Туреччини його повернули до Константинополя, поклали до лікарні, а потім, 1919 р., доправили до психіатричної лікарні в Парижі. До кінця життя великого композитора найкращі лікарі Парижа не змогли відновити його пам’ять і душевний стан. 1936 року його прах перевезли в Єреван і поховали в пантеоні діячів науки та мистецтва. 2003 року в центрі Парижа було встановлено пам’ятник Комітасу, який став символом геноциду вірмен у Туреччині.

 

У ці й подальші роки були знищені тисячі вірменських рукописів, що зберігалися у вірменських монастирях, зруйновані сотні історичних і архітектурних пам’яток, сплюндровані святині народу. Пережита вірменським народом трагедія позначилася на всіх сферах життя й громадської поведінки вірменського народу, міцно осіла в його історичній пам’яті. Вплив геноциду відчуло на собі як покоління, що стало безпосередньою його жертвою, так і подальші поколiння.

 

1989 р. Верховна рада Вірменської ССР ухвалила закон, яким геноцид вірмен у Західній Вірменії та Туреччині засуджено як злочин, спрямований проти людства. Верховна рада Вірменської ССР звернулася до Верховної Ради СРСР з проханням ухвалити рішення, що засуджує геноцид вірмен у Туреччині. У Декларації про незалежність Вірменії, ухваленій Верховною радою Вірменської ССР 23 серпня 1990, проголошується, що «Республіка Вірменія підтримує справу міжнародного визнання геноциду вірмен 1915 року в Османській Туреччині та Західній Вірменії». Громадсько-політичні діячі, вчені, діячі культури багатьох країн засудили геноцид, кваліфікуючи його як тяжкий злочин проти людства. Сьогодні більш ніж у 20 країнах були ухвалені офіційні резолюції та закони про засудження геноциду вірмен.

 

24 квітня ми молимося за вічний спокій душ багатомільйонних жертв, вшановуючи їхню пам’ять і проводимо поминальні заходи, метою яких є не забувати того, що сталося, щоб не повторювалися в світі подібні злочини проти людства.

 

***

 

Усі, кому не байдужа ця трагічна подія, можуть приєднається до поминальних акцій:

 

23 квітня (18.00—22.00) — всенощна Київської вірменської молоді біля Вірменської каплиці

 

24 квітня (10.00—11.00) — Свята Літургія (Вербна неділя) — в каплиці Вірменської церкви

 

24 квітня (12.00—13.30) — пам’ятна зустріч Київської вірменської громадськості — у дворі Покровської церкви на Подолі

 

24 квітня (17.00—18.45) — вечір пам’яті в Національному академічному театрі опери і балету ім. Т.Г. Шевченка

 

до 24 квітня (10.00—17.00 (щодня) — Національний Києво-Печерський заповідник, Галерея НЕФ — виставка художників Бориса Єгіазаряна, Валерія Гегамяна, Яни Антонової, Миколи Кононенка, Стефана Арпада Мадяра і Арміне Божко

№70, середа, 20 квітня 2005           

 

Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА, спеціально для «Дня»

Категория: Обзор СМИ | Просмотров: 1326
Календарь новостей
«  Апрель 2006  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Поиск
Ссылки
Статистика
PanArmenian News.am Noravank.am Деловой Экспресс Настроение Azg
Любое использование материалов сайта ИАЦ Analitika в сети интернет, допустимо при условии, указания имени автора и размещения гиперссылки на http://analitika.at.ua. Использование материалов сайта вне сети интернет, допускается исключительно с письменного разрешения правообладателя.

Рейтинг@Mail.ru