Тож чим запам’ятався 2008 рік громаді «Еребуні»?

Цього року громада почала «нове життя», більш творче та активне. Великою подією стало святкування 5-річчя вірменської школи. 17 лютого вся Житомирщина відмічала цю подію. В 2003 році за ініціативи голови громади Овакімяна Карена Хореновича була відкрита недільна школа на базі ЗОШ №17 м. Житомира. Вже 5 років поспіль учні радують своїх батьків знаннями вірменської мови. Навчились говорити, писати, читати вірменською навіть поляки та іранці за походженням. Ця подія була свідченням довгих років зусиль та праці, щоб відкрити цей клас та навчити дітей культури їхньої Батьківщини.

Значною подією в цьому році було створення ансамблю «Еребуні» під керівництвом Каріне Овакімян. Тепер наша громада має більш стильний та розвинутий вигляд. В ансамблю вже є два види костюмів. За рік свого творчого життя їм вдалося здобути популярність та знайти свого глядача. Їх запрошують брати участь у концертах, фестивалях, конкурсах, благодійних акціях. Упевнені, що згодом вони будуть такими ж видатними, як «Айренік», «Арарат», «Армения».

6 березня учениця вірменської школи Амалія Сукіасян перемогла в конкурсі «Чому я вивчаю рідну мову?». До речі, Амалія стала лауреатом всеукраїнського історико-літературного конкурсу «Моя Батьківщина очима дітей різних етносів України». Нам вдалося донести всю красу нашої мови. Приємно, що наші «джан» і «ануш» визнали словами, які мають глибокий сенс і здатні об’єднати людей.

День матері теж залишив гарні спогади про 2008 рік. Мати завжди була еталоном доброти, ніжності, чуйності у вірменського народу. Вона завжди в пошані у своїх дітей. Наша громада 6 квітня вшанувала матерів, які завжди були і є гордістю «Еребуні».

24 квітня вірмени області зібралися для того, щоб вшанувати пам’ять жертв геноциду 1915 року. Понад 2 мільйони наших співвітчизників загинули, а сотні тисяч стали біженцями внаслідок цієї страшної трагедії. Ми повинні завжди пам’ятати про цей день, бо це наша історія; людина, котра не знає своєї історії, – не знає самої себе. Нашій громаді приємно, що в тяжку хвилину до нас приєднались представники всіх національно-культурних товариств, які завжди підтримували нас.

У травні розпочалися гастролі ансамблю «Еребуні». До цього він активно виступав на всіх заходах. Але цей місяць запам’ятався численними виступами. 17 травня ансамбль «Еребуні» посів І місце в конкурсі «Перлина дитинства» (місцевий етап). 20 травня виступив на останньому дзвонику в Державному педагогічному університеті. Запам’яталася і поїздка до Кам’янець-Подільського. Здавалось, ніби ти був у Вірменії. Співвітчизники з Києва, Сімферополя, Харкова, Житомира і, звичайно, Кам’янець-Подільського зібрались на одному майданчику в центрі міста, аби вболівати за наші вірменські колективи. Того дня ми познайомилися з багатьма вірменами, гуляли по вірменській вулиці, співаючи «Qele-qele» та «Shady Lady». Додому ми приїхали 25 травня о 4 годині ранку, а вже об 11.00 ансамбль «Еребуні» виступив на обласному конкурсі «Перлина дитинства» і посів І місце. Що казати, цей травень ми ще довго будемо згадувати.

Дуже цікаво пройшли чемпіонати з нардів та шахів. Учасниці ансамблю «Еребуні» взяли участь у підготовці та проведенні ігор. Троє з них стали помічницями журі. А переможцем гри в нарди став Овакімян Карен Хоренович, голова громади.

Не встигли ми вийти з відпустки на роботу, як 24 серпня Україна відмітила День незалежності. Ми за невеликий термін підготували виступ, який сподобався глядачам.

13 вересня громада взяла участь у двох фестивалях – «Ми різні, але ми рідні» і «Поліська родина». Ансамбль «Еребуні» і Татевік Сукіасян достойно представили громаду на фестивалях. Цього дня було дуже холодно, і ми боялись не захворіти, але цього не сталося. Після цього холодного дня в нас лишилися гарячі спогади.

21 вересня Житомирщина відмітила День незалежності Вірменії. Вірш відомого поета Паруйра Севака «Нас мало, но мы армяне» у виконанні Амалії, Крістіне і Каріне особисто був сприйнятий глядачами. Запам’яталось, як танець «Кочарі» заохотив танцювати всіх запрошених.

18 жовтня відбулися вибори голови громади. Ним знову було обрано Овакімяна Карена Хореновича. Вже 13 років поспіль Карен Хоренович піклується про громаду та має довіру її членів.

У листопаді в ЗОШ №7 м. Житомира учні познайомилися з вірменською культурою, це знайомство було першим, але, напевно, не останнім.

Неможливо не згадати про день страшного землетрусу 1988 року. В цьому році виповнилось 20 років цій трагедії. 25 тисяч людей померло, 140 тисяч стали інвалідами, без даху залишились мільйони людей. Наш обов’язок – не забувати про тяжкі часи нашої Батьківщини і не допустити появи нових.

Також у грудні ми мали змогу взяти участь у фестивалі «Чуття рідного дому». Ансамбль «Еребуні» та Татевік Сукіасян підготували пізнавальну програму про вірменський народ. Глядачі дізналися про появу вірмен в Україні та в Житомирі зокрема, видатних вірмен, різновиди вірменської кулінарії, традиції, особливості вірменської музики. Жваво публіка сприйняла сценку про весілля у Вірменії, під час якої всіх пригостили весільними солодощами. Згадали і про трагічні дати нашої історії. Ансамбль «Еребуні» виконав танець «Дле Яман», який сколихнув усіх присутніх.

«Еребуні» щомісяця проводила збори членів громади, була присутня на всіх круглих столах, конференціях, зборах, які проводили інші організації.

Це далеко не повний список подій, які запам’ятаються нашій громаді. Багато праці залишиться у 2008 році, а ідеї перейдуть у 2009 рік.

Вдалим був 2008 рік для нашої громади. Хочеться, щоб наступний рік був таким же активним для нас. Житомирська обласна вірменська громада «Еребуні» вдячна всім, хто підтримував і допомагав громаді, та бажає їм здоров’я, щастя, творчої наснаги.

Татевік СУКІАСЯН,

Житомирська обласна

вірменська громада «Еребуні»