Готуємось до фестивалю

У листопаді поступила пропозиція від центру краєзнавства і туризму прийняти участь у фестивалі і нашій громаді; фестиваль об’єднує усі національності. Ми з задоволенням прийняли запрошення.

Готуватись до виступу ми почали за місць. Кожну неділю в одному із залів ресторану «Адаманд» ансамбль репетирував по 2-3 години. Їм потрібно було не тільки виконати танці, але й спробувати себе в ролі акторів. У громади було завдання познайомити присутніх з традиціями вірменського народу. Ансамбль «Еребуні» вирішив поставити виставу про вірменське весілля. Ми багато працювали, щоб зіграти свої ролі як справжні актори.

Ранок 16 грудня

16 грудня о 900 годині розпочалась генеральна репетиція перед виступом. Учасники ансамблю із задоволенням пропустили в той день заняття в школі. Правда були ті, котрі відвідали перший урок заради контрольної роботи. Репетиція, як завжди, пройшла жваво.

1100 година. Час виїжджати. 16 чоловік на 2 машинах відправились в дорогу, слухаючи тільки вірменську музику.

В 28 школі нас дружелюбно привітали чергові 11 класу та провели до кабінету, де ми змогли переодягнутись та залишити речі. Вже час йти до зали.

Виступ

І ось наша черга виступу! Звучить вірменська музика і на сцені з’являється ведуча вірменської програми Татевік Сукіасян, котра розповіла про вірмен, вірменську кухню, коньяк, про виникнення вірмен в Україні та створення вірменської громади в м. Житомирі. Продовжують виступ віршем відомого вірменського письменника Паруйра Севака «Менк кич енк, сакайн мез гай ен асум» на російській мові Сукіасян Амалія та Овакімян Каріне.

Глядачі не тільки дізнались про традиції весілля у Вірменії, а змогли й це побачити на сцені. Ансамбль «Еребуні» чудово справився із завданням. Гарсанекан сінінере (весільні корзини) також були присутні у виставі. Присутніх пригостили весільними солодощами.

Програму продовжила пісня «Анапати арев» у виконанні Татевік Сукіасян.

Вірменія пережила страшний геноцид 1915 р., який залишив болючий слід в історії Вірменії. Наша громада не могла не згадати і про трагічні сторінки нашої історії. Танець «Дле Яман» показав всю глибину трагічних почуттів вірменського народу.

Завершили ми свій виступ танцем «Кочарі» - танцем єдності, сміливості, мужності, дружби.

Також голова громади Овакімян Карен Хоренович виступив із словом. Він подякував організаторам фестивалю та адміністрації ЗОШ №28 за чудове свято.

Підтримати ансамбль «Еребуні» прийшли активні члени нашої громади. Приємно, що не дивлячись на зайнятість, вони знайшли час піддержати ансамбль. Таку єдність між членами громади помічають оточуючі. Приємно слухати слова захоплення про дружні взаємини в громаді.

Висновок

Нашій громаді подобається приймати участь у подібних заходах. Постійні репетиції зміцнюють колектив і ми стаємо дійсно великою дружньою родиною.

Татевік Сукіасян