Матриця існує?

Нанотехнології — це можливість керувати створенням та модифікацією систем, які включають структурні елементи з розмірами менш ніж 100 нанометрів. Це своєрідний науковий експеримент сучасної науки з атомами й молекулами, комбінація їх у невідомі досі зв’язки, і як результат — поява новітніх матеріалів та механізмів. Нанотехнології — це, для прикладу, легкі та гнучкі конструктивні й будівельні матеріали, високоефективні фільтри для повітря й води, ліки та косметика, які діють на більш глибинному рівні, і навіть здешевлення польоту в космос…

Це є яскравим доказом того, що "нанотех” — саме те, що потрібно для розвитку економіки України, вважає спеціаліст з комерціалізації нанотехнологій (а крім того, ще й виконавчий директор Рівненської вірменської громади – авт.) Арарат ЕГІЗАРЯН (на фото). Дослідженню та вивченню інформації з нанотеху Арарат Малхасович присвятив останні шість років. Сьогодні ж результатом його багаторічного накопичення знань стала розробка нового сайту www.nanoconsult.com.ua, який надає консалтингові послуги у сфері нанотехнологій.

— Наукові розробки на рівні нанометрів надзвичайно складні за структурою, але практичності їх може позаздрити будь-яка технологічна новинка, — розповідає Арарат Егізарян. — Робота на молекулярному та атомному рівнях дає можливість створювати неймовірно місткі електронні схеми, нові високоякісні пластмаси, лаки та фарби і т.п. Найвідомішим прикладом нанотехнологій є так звана нанотрубка, конструкція з атомів вуглеводу, яка виконує безліч функцій в електроніці. Вона може бути провідником чи напівпровідником електричного струму, замінити транзистори — багато передових компаній вже почали використовувати такі трубки у своїх приладах. Жоден з існуючих досі матеріалів не має такого набору механічних, електромагнітних та оптичних властивостей, як нанотрубка товщиною з волосину.

Відомими різновидами нанотехнологій є клонування, імплантація тощо. Як стверджує пан Арарат, з часом нанотех стане основою штучного інтелекту…

Кому мед, а кому – дьоготь?

— Хоча на сьогоднішній день є державна програма "Наноструктурні системи, наноматеріали, нанотехнології”, гостро стоїть питання її фінансування та масштабної блокади її розробки з боку бізнесових гігантів, — скаржиться Арарат Малхасович.

Справа ось у чому.

Приклад 1: Один з напрямків розвитку нанотехнологій — розробка нових видів палива. На атомно-молекулярному рівні можна змоделювати нові різновиди енергоносіїв, які, безперечно, конкуруватимуть з традиційними. Енергетичні ноу-хау дозволятимуть ноутбуку працювати без підзарядки місяць, телефону — рік. Очевидно, що такі перспективи не до вподоби нафтовим компаніям, які у будь-який час, завдяки своєму фінансовому потенціалу, зможуть в ЗМІ розгорнути масштабний наступ на нанотехнології.

Приклад 2: Нанотехнології можуть зашкодити й індустрії миючих засобів. Адже поява нових стійких до забруднень і пошкоджень матеріалів зменшить потребу в миючих засобах. Їх рівень продажу скоротиться учетверо, як мінімум.

Але! Незважаючи на це, використання у роботі нанотехнологій — запорука успіху та прибутку будь-якого підприємства. Можливості комерційного використання нанотехнологій розширюються. Наприклад, у продажу вже з’явились віконне скло, у склад якого входять наночастинки діоксиду титану — таке скло неможливо подряпати, його не треба мити. Окремі продовольчі компанії почали розробляти нанообгортку, яка змінює колір, коли продукти псуються або в них з’являються бактерії.

Рівне стане центром підготовки наноспеціалістів?

Особливу вагу для нанотехнологічних розробок мають наукові національні нанотехнологічні програми. Росія нас у цьому плані, як, до речі, і в багато чому іншому, вже давно випередила. Арарат Егізарян впевнений, що для успішного впровадження нанотеху в економічну сферу країни потрібні спеціалісти. А чому б не готувати їх у Рівному — розмірковує він.

І знайшов собі у цій ідеї однодумця — директора Рівненської малої академії наук Олександра АНДРЄЄВА (на фото). Вже до нового року на базі Рівненської МАН планують відкрити нову секцію, в якій обдаровані школярі вивчатимуть розвиток нанотехнологій у світі та проводитимуть науково-дослідні роботи з нанотехнологій.

— Я із захопленням підтримав таку перспективу, — повідомив пан Олександр. — Сам, як дослідник у галузі сучасних технологій, активно підтримую ідею впровадження нанотехнологій у вітчизняну економіку. У нас спостерігається "старіння кадрів”, які не хочуть змінювати виробництво. Отож будемо змінювати свідомість.

За словами Олександра Андрєєва, створення нового центру у Рівненській МАН обумовлене не тільки завданням зацікавити молодь новітніми технологіями, а й прагненням підготувати якісно нових спеціалістів. Адже МАН активно співпрацює, наприклад, з НУВГП. Багато членів Малої академії наук стають студентами провідних факультетів місцевого вищого навчального закладу. Та й будь-який інший виш, наголошує він, "з руками й ногами” візьме до себе абітурієнта, який розуміється та знає ази нанотеху.

Договір між Рівненською МАН та спеціалістами "НаноКонсалту” вже підписаний. Невирішеним питанням лишається, як завжди, фінансування. Адже для проведення такого роду наукових досліджень без спеціалізованого обладнання не обійтись.

— Я маю велику надію, що обласна рада, під егідою якої ми працюємо вже два роки, підтримає нашу ініціативу, незважаючи навіть на фінансову кризу, — впевнений директор Рівненської МАН.

Чи дасть можливість втілити цей проект у життя місцева влада — дізнаємося з часом. А поки: якщо все, що невідоме, нас лякає — то, може, дійсно варто це невідоме зробити надбанням українських науковців?…

Юліана ТЕТ

ogo.ua